Ізоляція даху

Як відомо, у будівлі є кілька джерел витоку тепла. Найбільше – це стіни, теплоізоляцією яких необхідно займатися в першу чергу. Другим за обсягом тепловтрат вважається дах. Це стосується власників приватних будинків, які можуть зробити ремонт та покращення своєї покрівлі самостійно. Така одноразова витрата забезпечить щорічну економію не лише грошей, а й тепла та домашнього затишку. Обладнати свій дах досить просто – потрібно лише дотримуватись установлених правил та інструкцій.

Етап 1: вибір теплоізоляційного матеріалу

Сучасний ринок будматеріалів просто насичений різноманітними видами теплоізоляції. Сьогодні можна знайти як рішення для звичайних дахів, так і для нестандартних форм та розмірів. Широкий асортимент дозволяє підібрати відповідний варіант за ціною, специфікою застосування та якістю.

Етап 2: виміри крокв

Для того щоб підрахувати необхідну кількість утеплювального матеріалу, потрібно знати такі показники, як ширина та глибина крокв. Для цього вимірюється проміжок між двома кроквами та товщина заглиблення. Може бути таке, що глибини недостатньо для виконання теплоізоляційних робіт, передбачених нормами Державних вимог у сфері енергозбереження. Тоді зробити все у відповідності до норм можна або шляхом нарощування, або додатковою теплоізоляцією під кроквами. Тут слід звертати увагу на те, чи присутня паропроникна підпокрівельна плівка. Якщо з’ясувалося, що її немає (або є, але не відповідна), необхідно здійснювати роботи за спеціальним керівництвом з обробки (холодна покрівля). Також для забезпечення максимальної безпеки перевіряйте статику вашого покрівельного покриття.

Етап 3: теплоізоляція за допомогою мінеральної вати

У більшості випадків для ізоляції даху застосовується мінвата. Це практично безвідходний матеріал, який встановлюється між кроквами. Ізоляційний войлок чудово підходить для цих цілей завдяки своїй зручній конструкції. Крім того, він забезпечує високі звукоізоляційні властивості, достатню вентиляцію та тривалий термін служби.

Ширину розкрою варто робити приблизно на 1–2 см більше, ніж відстань між кроквами. Так войлок вставиться легко і його можна буде притиснути для надійної фіксації. На цьому етапі можуть знадобитися ніж для різання мінеральної вати, підкладна дошка та невелика дощечка для обрізної кромки. Якщо попередньо зробити графічну розмітку – це значно полегшить і прискорить монтажні роботи.

Етап 4: вставка мінвати

Обрізаний пласт мінеральної вати вставляється розміткою до приміщення, після чого щільно притискається по всій поверхні. Під час встановлення прилеглої плити переконайтеся, що вони герметично зістиковані.

Етап 5: прикріплення ущільнювальної стрічки

Звукоізоляційна захисна стрічка приклеюється на крокви. Вона потрібна для того, щоб захистити крокви від пошкоджень (таких як тріщини, відколи) під час монтажу плівки степлером, а також запобігає проникненню вологи та, відповідно, утворенню корозії.

Етап 6: фіксація плівки

Пароізоляційна плівка прикріплюється до нижньої частини крокв за допомогою спеціального степлера. Якщо вона трохи провисатиме в області мінеральної вати – це не страшно. Скоби повинні розташовуватись на відстані 25 см одна від одної. Якщо частина плівки закінчилася, наступну смугу слід накладати з нахлестом у 10 см. Це запобіжить утворенню щілин і проникненню зайвої пари до теплоізоляційного матеріалу. Коли плівка дійде до стіни або стелі – там слід залишити край із запасом приблизно 20 см.

Етап 7: обробка стиків плівок

Ті області, де плівки розташовані внахлест, потребують додаткового захисту. Для цього використовується клейка стрічка. З її допомогою стики проклеюються до утворення повної герметичності. Під час наклеювання роздільна смуга піднімається, наноситься стрічка і все разом притискається до крокв. Потрібно слідкувати, щоб не утворювались бульбашки повітря, які можуть значно знизити термін експлуатації клейкої стрічки.

Етап 8: заделка технологічних проходів

У покрівлі можуть бути передбачені технологічні отвори різного призначення. Вентиляційні труби, кріплення для антен та інші – усі вони потребують ретельної герметизації, щоб не допустити потрапляння холодного повітря всередину. Для всіх цих деталей використовується гнучка клейка стрічка.

Етап 9: герметизація області прилягання покрівлі та стін

Як ви пам’ятаєте, під час прикріплення паропроникної плівки в цих місцях ми залишали кілька сантиметрів матеріалу. Зараз він нам знадобиться для заделки всіх просвітів. Для цього потрібно взяти клей-герметик, він наноситься вузькою смужкою товщиною 8 мм. Без натягування і напруги плівка прикладається до смуги і притискається руками. Якщо залишилися зайві шматки – їх можна обрізати, вони вже не знадобляться.

Етап 10: збирання обрешітки для покрівельного покриття

Каркас під облицювання встановлюється перпендикулярно до крокв. Тут можна взяти дерев’яні рейки або алюмінієві профілі П-подібної форми. Проміжок між допоміжними деталями залежить від того, який будматеріал для облицювання застосовується. Допускається монтувати для цієї мети гіпсокартон, гіпсоволокнисті плити та інші варіанти. Важливо: під час їх монтажу враховувати примітки виробника до тієї чи іншої облицювальної продукції.
 

Етап 11: другорядна теплоізоляція мінватою
 

Під час встановлення каркаса для облицювання утворюються порожні простори. Якщо є можливість – їх також допускається заповнити войлоком. Або використати порожнисту площу для прокладання проводки. Прокладання додаткового теплоізоляційного матеріалу допоможе уникнути теплових містків під кроквами. Навіть тонкий шар мінеральної вати може значно покращити показники встановлюваної теплоізоляції.

Етап 12: оздоблення даху
 

На цьому завершальному кроці встановлюється оздоблювальний матеріал для покрівлі. Якихось конкретних вказівок тут немає, адже кожне покриття має свої вимоги та нюанси, які слід дізнатися заздалегідь і враховувати під час кріплення. Якщо ретельно ознайомитись з усією інформацією та діяти у відповідності з нею, ви отримаєте якісну й довговічну утеплену покрівлю.