Як покрити сайдингом будинок

Сайдинг — це будівельні панелі для облицювання фасаду будинку, які виготовляють із вінілу або металу. Найпопулярніший варіант — вініловий сайдинг. Його часто можна побачити на стінах приватних будинків, рідше — багатоповерхівок. Матеріал створюють з полівінілхлориду, він має матову поверхню спокійних теплих або холодних відтінків. Іноді малюнок нагадує деревину. Вініловий сайдинг не потребує фарбування, стійкий до перепадів температур, опадів та не псується через комах. Це відносно недорогий спосіб облицювання стін, який забезпечує будинку захищене та естетичне покриття на багато років. Один монтаж — і можна забути про догляд щонайменше на 25 років. Металевий сайдинг застосовується в промисловості. Він виготовляється з оцинкованої холоднокатаної сталі з лакованим покриттям. Це міцний, зносостійкий та екологічний матеріал, здатний витримувати механічні навантаження та температурні коливання. Його перевага — у простоті догляду: раз на кілька сезонів достатньо помити водою зі шланга. Крім того, вентильована конструкція сайдингу дозволяє фасаду "дихати", не накопичуючи вологу.

Усім відомо, що монтаж сайдингу досить простий і швидкий. Для цього не обов’язково наймати майстрів — індивідуальний забудовник легко впорається самостійно. Але новачкам без досвіду краще не починати установку самотужки. Адже якісно змонтовані панелі одразу впадають в око — будинок із такою обшивкою виглядає доглянуто й привабливо. Для роботи потрібен досвід поводження з інструментами: молотком, рівнем, ножицями по металу та пробійником. Якщо ви вмієте з ними працювати — сміливо беріться за монтаж.

Першим етапом є підготовка простору: знімаються водостічні труби, ліхтарі та все, що прилягає до стіни. Далі монтується обрешітка з кроком 40 см між дошками. Горизонтальне укладання панелей вимагає вертикальної обрешітки, а вертикальне — горизонтальної (хоча вертикальний сайдинг зустрічається рідко). Обрешітка виступає каркасом для кріплення. Стартову планку встановлюють по нижньому периметру стіни. Далі рухаються знизу вгору, з невеликим нахлестом. Нижній край панелі входить у замок стартової, а верхній фіксується алюмінієвими цвяхами. Перед останньою панеллю встановлюється окрема планка, а обрізану панель вставляють у пази.

Крім основної схеми, потрібно врахувати ще кілька важливих нюансів. Цвяхи краще використовувати з широким капелюшком і не забивати їх до кінця — залишайте зазор у 1 см, щоб сайдинг міг вільно переміщуватися по каркасу. Не ставте панелі впритул одна до одної — полівінілхлорид розширюється і стискається залежно від температури. Трохи простору запобігає деформації. Отвори під кріплення в панелях повинні бути на 5 мм ширші за самі елементи кріплення. Дотримуючись цих простих правил, ви отримаєте надійну, довговічну та естетичну облицювання фасаду, яка радуватиме вас десятиліттями.