Монтаж гіпсокартону. Частина №2

Після виставлення каркаса потрібно підготувати ГК листи до проведення комунікацій – електропроводок, труб, мережевих, телефонних і ТВ кабелів. Але перш за все необхідно помістити силові дроти в гофротрубу, яка стійка до займання. Це обов’язкові правила безпеки, якими ні в якому разі не слід нехтувати. Під час покупки металорукавів або пластикових гофр для цих цілей перевіряйте наявність маркування НГ (негорючий). Навіть якщо у вас безпечні дроти, які самі є негорючими і в гофрі не потребують, все одно варто убезпечити їх від імовірності пошкодження об гострі краї металу. Тепер можна подумати про кількість точок, які будете проводити, і де вони знаходитимуться. Зверніть увагу, що провід від розетки або вимикача повинен розташовуватись вертикально, а його горизонтальний шлях має бути на рівні з розподільчими коробками. Для зручності зобразіть на гіпсокартоні провід, точки і шляхи його проходження. Це значно полегшить подальшу проводку.

Коли все готово, можна сміливо приступати до встановлення самого гіпсокартону. Монтаж листів краще починати з цілих деталей. Лише повністю закінчивши з ними, можна переходити до дрібних фрагментів. Дотримуючись такого правила, у вас вийде зекономити чимало матеріалу. В іншому випадку утвориться безліч дрібних обрізків, які ні для чого не придатні.

Під час монтажу листи повинні знаходитися максимально близько один до одного, щоб утворився мінімальний зазор або, за можливості, зовсім його уникнути. Для вкручування саморізів береться шуруповерт. Вони повинні розташовуватись на відстані 20-25 см один від одного, а також витримувати довжину до краю листа у 10 см. На цьому етапі також краще попередньо графічно намітити ці місця, щоб у процесі не витрачати час на зайві вимірювання. Якщо стіни вищі, ніж сам гіпсокартон, можна скористатися відповідними обрізками, які слід розташовувати у шаховому порядку. Тобто спочатку цілий лист знизу, а обрізок зверху, потім навпаки і так далі. Таким чином, конструкція буде більш надійною.

Наступна процедура – це обробка стиків і поверхні полотна. Для цього береться гіпсова суміш, що після висихання дає дуже міцний і надійний шар. Кромки та фаску потрібно покрити захисною ґрунтовкою. Потім для захисту матеріалу від деформації та утворення тріщин використовується армувальна сітка з шириною осередків 80-100 мм. Для сітки не потрібно жодних монтажних пристосувань, вона під час встановлення наноситься на шпаклівку. Спочатку гіпсокартонні листи заповнюються на 60% від усього обсягу шпаклювального матеріалу, потім накладається сітка і розгладжується. Після цього додається решта кількості шпаклівки.

Далі можна переходити до фінішної шпаклівки. Під час цього етапу поверхня готується для оздоблювальних матеріалів і доводиться до ідеального стану. Фінішна шпаклівка забезпечить поверхні листів однорідність та надзвичайно гладкий шар, у якому немає навіть пор. Це дозволить не тільки добре й швидко поклеїти шпалери, а й пофарбувати стіни без особливих зусиль. Будь-яка фарба чудово лягає на таку підготовлену основу і виходить практично однорідною. Після цього етапу стіни з гіпсокартонних плит готові до фінальної стадії – нанесення декоративного покриття. Тут можна обрати все, що душа забажає. Фарба, шпалери, штукатурка і навіть плитка – усе може стати гідною окрасою будь-якого інтер’єру. Але, на відміну від іншого декору, перед тим як клеїти плитку, потрібно пройтись по стінах ґрунтовкою.

Ця стаття допоможе як початківцю будівельнику, так і професіоналу чудово впоратися з такою процедурою, як монтаж гіпсокартонних листів. З деякими етапами може впоратися абсолютно будь-яка людина, а для деяких потрібен досвід і вправність. Якщо ви не впевнені у своїх силах, краще замовити допомогу спеціаліста, який допоможе втілити всі ваші побажання в реальність.