Тепло- і звукоізоляція зовнішніх фасадів

Зовнішні стіни самі по собі не особливо захищають від холодів. Лише з якісною ізоляцією можна досягти ідеальних результатів. І це стосується не тільки збереження тепла. Крім цього, вона сприяє створенню оптимального мікроклімату всередині будівлі. Ті, хто має достатній досвід і можуть впоратися з подібними процедурами власноруч, можуть виконати монтаж теплоізоляції самостійно. Покроково розписана інструкція допоможе впоратися з цією роботою набагато швидше.

Етап 1 – планування.
 

Перш ніж починати ремонтно-будівельні роботи, необхідно вивчити актуальні правила державних вимог у сфері енергозбереження. Ця інформація знадобиться для відкриття заявки на отримання субсидій від держави, які повинні бути затверджені перед початком будівництва.

Етап 2 – підготовка основи
 

Не варто нехтувати цим кроком, оскільки він може дати зрозуміти, наскільки поверхня підходить для встановлення будматеріалів. Від цього залежить її термін служби та здатність витримувати атмосферні коливання. Крім того, що основа повинна мати достатню несучу здатність, вона також повинна бути рівною, сухою, чистою від бруду, пилу, масел. Якщо подібні дефекти все ж присутні, вони легко усуваються відповідним штукатурним розчином. Якщо поверхня має властивість сильно вбирати рідини, по ній слід пройтись ґрунтовим розчином за допомогою кисті або м’якого валика.

Примітка: використовуючи будь-який будматеріал, звертайте увагу на те, що написано на етикетці, та дотримуйтесь рекомендацій, зазначених в інструкції. Деяким із них потрібні особливі умови (оптимальна температура, відсоток вологості тощо) для експлуатації.

Етап 3 – монтаж несучого профілю
 

Щоб прикріпити профіль швидко й з мінімумом похибок – спершу необхідно зробити розмітку. Для цього потрібно виміряти висоту рейок і по горизонталі на висоті не менше 30 см від підлоги зробити графічні позначки. Для більш рівного й точного результату можна скористатися рівнем або спеціальною рейкою. Після цього на рейках конструкції зробити отвори для кріплення на відстані 50 см одне від одного. Далі їх можна встановлювати на стіну за допомогою ударних дюбелів. Обов’язково залишайте між рейками зазори у 2–3 мм, а на кутах робіть косі зрізи під кутом 45°.

Етап 4 – нанесення клею
 

Тут можна скористатися або клейовою шпаклівкою, яку потрібно попередньо підготувати, або спеціальним будівельним клеєм для теплоізоляційних матеріалів. Останній зручніший у використанні, не потребує жодних приготувань і доволі добре тримає плити. Клейова шпаклівка готується за інструкцією, написаною на упаковці, та наноситься за допомогою зубчастого шпателя. Клей спершу кладеться по периметру пінополістирольної плити, а потім посередині у вигляді шести кружків приблизно однакового розміру.

Етап 5 – наклеювання пінополістирольних панелей
 

Теплоізоляційні плити встановлюються більшою стороною вниз (тобто по горизонталі) у шаховому порядку. Зсув має бути не менше 20 см відносно одна одної. Уважно слідкуйте за тим, щоб стики були чистими від клейового розчину. На кутах можна допустити невеликі виступи близько 5 мм. Це забезпечить щільніше з’єднання панелей і запобіжить зайвій втраті теплого повітря. Після цієї процедури притисніть плити до фасаду руками й простукайте по них штукатурною теркою.

Етап 6 – забезпечення герметичності конструкції
 

Перед тим як розпочати облицювальні роботи, слід обробити щілини та прорізи у відповідних місцях. Це ті місця, де теплоізоляційний матеріал прилягає до підвіконня, вікон, дверей та інших будівельних деталей. Для цього використовується ущільнювальна стрічка. Перед її розкроєм точно відміряйте необхідні шматочки й ріжте чітко за розмірами. Не варто протягувати її безперервно від одного кута до іншого – беріть рівно стільки, скільки потрібно. У випадку з вікнами та дверима краще придбати ізоляційні панелі L-форми. Ними обкладаються кути, і потрібно слідкувати, щоб не утворювались хрестоподібні стики.

Етап 7 – монтаж кільцевих дюбелів
 

Дюбелі необхідно забити у три місця – посередині горизонтальної осі, у центрах поздовжніх кромок та по кутах рядів. Глибини буде достатньо розмір дюбеля плюс 1–1,5 см. За допомогою упора обмеження глибини у кожній із намічених точок просвердлюються отвори, після чого в них за допомогою молотка слід забити кільцеві дюбелі. В кінці вони повинні бути зафіксовані розпірними цвяхами.

Етап 8 – монтаж куточків
 

Як уже згадувалося, місця зіткнення пінопласту на кутах, а також із віконними й дверними прорізами потрібно укріпити. Для цього потрібно взяти самі куточки та шпаклівку, за допомогою якої вони встановлюватимуться. Точніше – «приклеюватимуться», адже шпаклівка у цьому випадку буде виконувати роль клейового з’єднувального. На зовнішній бік куточка наноситься трохи шпаклівки, і вона рівномірно розрівнюється зубчастим шпателем. Після цього він прикладається до поверхні й трохи притискається, щоб шпаклівка зв’язала основу й куточок. Таким самим способом укріплюються щілини та прорізи у слабких місцях, при цьому можна додатково взяти армувальні куточки з сітки.

Етап 9 – покриття шпаклівкою
 

Цей крок доволі простий. Тут знадобиться готова шпаклівка та зубчастий шпатель із 8-міліметровими зубцями. Вона наноситься знизу вгору тонким шаром, але він повинен бути не менше 4 мм.

Етап 10 – укладання армувальної сітки
 

Армувальна сітка – це допоміжний будматеріал, який запобігає утворенню тріщин і зміцнює основу. Вона дозволяє витримувати сильні перепади температур, адже зазвичай при занадто сухій погоді штукатурка й фарба схильні до розтріскування. Вона «втоплюється» у шар штукатурки і, таким чином, не потребує для монтажу якихось особливих пристосувань. Важливий нюанс – робити нахлест 10 см одна на одну, щоб не було щілин. Найзручніший напрямок – зверху вниз, також потрібно стежити, щоб не утворювалися складки. В кінці вона також покривається шаром шпаклівки, а зайві частини обрізаються різаком.

Етап 11 – нанесення ґрунтовки та штукатурки
 

Після того як шар шпаклівки повністю висох, можна приступати до ґрунтування поверхні. Це потрібно для покращення адгезії та кращого «зчеплення» з декоративним покриттям. Цей етап має виконуватися швидко, адже тут важливо працювати «мокрим по мокрому». Після покриття ґрунтовкою готується штукатурний розчин, після чого одразу наноситься на ще не висохлі стіни.

Етап 12 – декорування поверхні
 

Якщо ви використовували штукатурку як декоративне покриття, у вас є можливість надати їй будь-яку структуру. Це зробить дизайн більш цікавим, незвичайним і, що найголовніше – унікальним! Адже якщо ви зробите це власноруч, то будете впевнені, що такого візерунка точно ні в кого не буде. Для цього можуть використовуватись найрізноманітніші інструменти, які можна знайти серед підручних матеріалів. Це і губка, і пластикова терка, шпатель, валик, ганчірка – будь-що. Крім цього, штукатурку можна пофарбувати будь-якою морозостійкою фарбою або приклеїти декоративну мозаїку.