Встановлення розеток і вимикачів: монтаж підрозетника в стіну

Не для всіх будівельно-ремонтних робіт потрібно викликати фахівців. Деякі завдання цілком під силу виконати самостійно. Установка розеток і вимикачів належить саме до таких процесів. Головне — дотримання вимог стандартів та наявність відповідного обладнання. Інструменти, необхідні для монтажу електропроводки, навряд чи є в кожного вдома, тому їх краще позичити або взяти в оренду. Існують правила щодо розміщення електрофурнітури в приміщенні. Наприклад, установка розетки передбачає відстань від підлоги на рівні 30–120 см. Висота залежить від задач, типу приладів і приміщення. Відстань вимірюється від готового покриття підлоги з урахуванням облицювання стін, тому перед розміткою варто звернути на це увагу. Вибір монтажної коробки залежить від типу стіни. Елементи, що встановлюються в порожнисті стіни, мають спеціальні затискачі для зручного кріплення до матеріалу. Коробка має бути виготовлена з пластику. Сучасні моделі виробляють із безпечної негорючої сировини, що захищає не лише від поширення вогню, а й від загоряння.

Спочатку потрібно відмітити місце встановлення монтажної коробки. Від центру розмітки проводяться горизонтальна та вертикальна лінії, що перетинаються в умовному центрі. Навколо точки креслять коло діаметром 72 мм. На цьому етапі важливо врахувати положення в стіні. Якщо монтаж здійснюється у цеглу — бажано, щоб центр коробки припадав на саму цеглину, а не на шов. Якщо стіна з гіпсокартону — уникайте потрапляння на каркас. Далі створюється ніша для коробки. Як уже згадувалося, вибір монтажної коробки залежить від типу стіни, тому порядок монтажу може відрізнятися. Існує кілька способів і інструментів для формування отвору.

Використання болгарки (УШМ).

Кутовою шліфмашинкою з алмазним кругом прорізаються чотири лінії контуру. Глибина — близько 4–5 см. Потім вибивається частина стіни зубилом і молотком. Недоліки: багато пилу, складно вирізати рівні краї, отвір квадратний, а не круглий — потрібно додатково заповнювати розчином, що збільшує час монтажу.

Використання перфоратора та бура.

Більш акуратне заглиблення робиться методом буріння. Для бетону беруть бури Ø6–8 мм. Отвори робляться по колу з кроком 8–10 мм. Потім зайвий матеріал вибивається до необхідної глибини.

Використання перфоратора з коронкою.

Найшвидший і найефективніший метод. Коронка з твердосплавними зубцями або алмазним напиленням вирізає рівне кругле отвір. Перфоратор дозволяє виставити глибину буріння. Після очищення